Використання методу проектів на уроках хімії та біології

    Життя потребує від нас, щоб кожне нове завдання, яке ми даємо нашим учням, було б до якогось ступеня новим і для нас. Звернене до нас, воно по-винне бути завданням на вдосконаленням навчального процесу, на розвиток нашої здатності вирішувати нові педагогічні проблеми й переносити знайдені принципи рішення на інші об’єктні області й проблемні ситуації. Проектний підхід в значній мірі задовольняє цим вимогам. Він може застосовуватись при вивченні будь-якої шкільної дисципліни та особливо ефективний на уроках біології та хімії.

     На уроках хімії та біології  використовуються досліди, відповідні експериментальні роботи, що пов'язано з аргументацією актуальної теми, формуванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень та підведенням підсумків роботи.

Для виконання на уроках хімії та біології , на мою думку, найбільш придатні такі проекти:

1. Дослідницькі проекти. Вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура їх наближена до істинного дослідження. Цей тип проектів пов’язаний з аргументацією актуальності теми, формулюванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.

2. Рольові, або ігрові проекти. У таких проектах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують певні ролі, зумовлені змістом і характером проекту. Це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, технологи, інженери з охорони праці і т.д. Ступінь творчості тут дуже високий, результати виявляються тільки після завершення проекту.

3. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів. Структура такого проекту може бути визначена планом:

1) мета проекту, його актуальність;

2) джерела інформації ( літературні, засоби масової інформації,

бази даних, анкетування, "мозкова атака");

3)обробка інформації ( аналіз, узагальнення, зіставлення з

відомими фактами, аргументовані висновки);

4)результат-презентація.

4. Прикладні проекти. Відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів ( логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій).

На уроках хімії та біології  доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія).

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Загальні підходи до структуризації проектів

1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2. Можливі варіанти проблем, які потрібно дослідити в рамках проекту, обдумуються вчителем. Самі проблеми пропонують учні з допомогою вчителя (допоміжні запитання, ситуації, що допомагають формулювати проблему, "мозковий штурм").

3 Розподіл завдань за групами, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих розв'язків.

4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними та груповими планами.

5. Поетапне обговорення отриманих результатів у групах.

6. Захист проекту.

7. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів, оцінювання роботи, формулювання висновків.

Параметри зовнішнього оцінювання проекту

1.Значущість і актуальність проблеми, адекватність темі, що вивчається.

2.Коректність методів досліджень і обробки даних.

3.Активність кожного учасника відповідно до його індивідуальних можливостей.

4.Колективний характер рішень.

5.Характер спілкування, взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проекту.

6. Залучення знань з інших предметів.

7. Уміння аргументувати свої висновки.

8. Естетика оформлення результатів.

9.Уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість кожного виступу.

Проекти органічно вписуються в навчальний процес або виконуються в позаурочний час. Метод проектів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення як пріоритетні напрямки інтелектуального розвитку людини. Критичне мислення сприяє розвитку таких навичок: аналіз інформації, відбір і порівняння фактів, встановлення асоціацій з вивченими явищами, фактами, самостійність, логічна побудова доказів, систематизація результатів.

Творче мислення передбачає такі навички: мислений експеримент, самостійне використання знань для розв'язання нової задачі, здатність комбінувати відомі методи, комплексний підхід до проблеми, здатність передбачати можливі наслідки рішень, що  приймаються, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, інтуїтивне розв'язання проблеми.

Метод проектів дає змогу розв'язувати завдання формування всіх перерахованих вище інтелектуальних умінь критичного і творчого мислення. Колективна та індивідуальна робота над тією чи іншою проблемою, яка має на меті не тільки розв'язати дану проблему і довести правильність її розв'язку, а й показати результат своєї діяльності як певний продукт, передбачає необхідність у різні моменти пізнавальної, експериментальної творчої діяльності використовувати сукупність перелічених вище навичок. Усі ці навички потрібно формувати. Для цього і використовується метод проектів.

          На мій погляд, дуже хороший результат дає робота над проектом у парі: вчитель інформатики – вчитель-предметник. Учні виконують проект з будь-якого предмету, використовуючи комп’ютерні технології. Тематика у різних си-туаціях може бути різною. В одному випадку тему проекту пропонує вчитель-предметник з розрахунком навчальної ситуації на своєму уроці. В другому – пропонується самими учнями, які орієнтуються на власні інтереси. Різновидом методу проектів є метод телекомунікаційних проектів. Під навчальним телекомунікаційним проектом ми розуміємо спільну уч-бово-пізнавальну, творчу або ігрову діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп'ютерної телекомунікації, що має загальну мету, погоджені методи, способи діяльності, направлену на досягнення загального результату діяльності. Специфіка телекомунікаційних проектів складається, насамперед, у тім, що вони по самій своїй суті завжди межпредметны. Рішення проблеми, за-ложенной у будь-якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого зна-ния. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібно, як правило, більш глибока інтеграція знання, що припускає не тільки знання влас-не предмета досліджуваної проблеми, але й знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування. Тематика й зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їхнє виконання зовсім природно вимагало залучення властивостей комп'ютерної телекомунікації. Інакше кажучи, далеко не будь-які проекти, як би цікаві й практично значимі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомуніка- ційних проектів. Як визначити, які проекти можуть бути найбільше ефективно виконані із залученням тілекомунікацій? Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання:
- передбачаються множинні, систематичні, разові або тривалі спостере-ження за тим або іншим природним, фізичним, соціальним явищем, що вимага-ють збору даних у різних регіонах для рішення поставленної проблеми;
- передбачається порівняльне вивчення, дослідження того або іншого яви-ща, факту, події, що відбулися або мають місце в різних містцевостях для вияв-лення певної тенденції або прийняття, рішення, розробки пропозицій;
- передбачається порівняльне вивчення ефективності використання того ж самого або різних (альтернативних) способів рішення однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь-яких ситуацій рішення, тобто для одержання даних про об'єктивну ефективність про-понованого способу рішення проблеми;
- пропонується спільне творче створення, якась розробка, чисто практична (виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах) або творча робота (створення журналу, газети, п'єси, книги, музичного добутку, пропозицій що до вдосконалювання навчального курсу, спортивных, куль-турних спільних заходів, народних свят тощо);
- передбачається провести захоплюючі пригодницькі спільні ігри, змаган-ня.
Телекомунікаційні проекти будь-якого виду можуть бути ефективні тільки в контексті загальної концепції навчання й виховання. Вони припус-кають відхід від авторитарних методів навчання, з одного боку, але з іншого, передбачають добре продумане й концептуально обґрунтоване сполучення з різноманіттям методів, форм і засобів навчання. Це всього лише компонент системи утворення, а не сама система. У цей час у вітчизняній методиці розроблено чимало типів телекомуніка- ційних проектів. При цьому головними типологічними ознаками є наступні:
- Домінуючий у проекті метод: дослідницький, творчий, рольово-ігровий, ознайомлювально-ориентовний, та ін.
- Характер координації проекту: безпосередній (твердий, гнучкий), схований (неявний, що імітує учасника проекту).
- Характер контактів (серед учасників одного навчального закладу, класу, міста, регіону, країни, різних країн миру).
- Кількість учасників проекту.
- Тривалість проекту.

результатів досліджень та підведенням підсумків роботи.

Для виконання на уроках хімії та біології , на мою думку, найбільш придатні такі проекти:

Дослідницькі проекти. Вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура їх наближена