четвер, 8 січня 2015 р.
Партнерство сім’ї та школи в ім’я дитини
Ефективний розвиток шкільної виховної
системи можливий за умови забезпечення добровільного партнерства і корисної
співпраці того, хто вчиться.
Становлення такої співпраці передбачає
виявлення та активізацію виховних можливостей
сім’ї, підвищення педагогічної культури батьків та організацію спільної
діяльності сім’ї та учнів.
Педагогічний колектив ставить своїм завданням дати батькам глибокі знання педагогіки та психології
виховання, пропагувати кращий досвід виховання дітей в сім’ї.
У родинному вихованні батьки і педагоги як
партнери взаємодоповнюють одне одного, співпрацюють, намагаються скоригувати
недоліки, прорахунки.
Їхня співпраця – це взаємна довіра, повага і
доброзичливість. Педагоги допомагають родинам не лише тоді, коли батьки
відчувають труднощі й потребують кваліфікованих порад. Вони підтримують доброзичливі стосунки з учнями та їх батьками
під час постійного спілкування. Спільними зусиллями вони виховують справжню
людину.
Сімейне виховання – процес досить складний і
завжди пов’язаний із суб’єктивними чинниками. Неосвіченість батьків, їхнє
намагання спиратися тільки на свій досвід, брак певних педагогічних знань і
навичок призводить до серйозних помилок.
Ось чому однією з важливих передумов
виховання в сім’ї є підвищення педагогічної культури батьків, насамперед,
систематичною просвітою, яка передбачає комплексний підхід до питань виховання.
Науково - теоретичні засади оновлення технологічних механізмів розвитку професійної майстерності класних керівників та класоводів.
Вибудовуючи процес виховання, його
організатори мають керуватися особистісно зорієнтованим підходом до інтересів, потреб, здібностей, нахилів
кожного вихованця, тим самим створюючи умови для його самореалізації,
саморозвитку, самовдосконалення на основі національних та загальнолюдських
цінностей, як зазначено в Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді.
Сьогодення потребує використання саме
технології, орієнтованих на особистість.
Суть соціального замовлення суспільства
школі полягає у вихованні особистості, яка володіє не лише певною сумою знань,
умінь і навичок, а й здатна активно включитися в демократичні процеси, що
відбуваються в нашій країні.
Школа сьогодні є однією з основних
інституцій соціалізації молодого покоління, і саме вона, як наголошується а
Концепції загальної середньої школи, «простір життя дитини; тут вона не
готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального
закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і
проектувальника власного життя, гармонізації й гуманізації взаємин між учнями і
педагогами, школою і родиною, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства,
діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху».
Відповідне технологічне забезпечення
виховного процесу має ґрунтуватися на діалогічному підході, який визначає
суб’єкт-суб’єктну взаємодію учасників педагогічного процесу та сприяє
практичній реалізації прагнень вихованців до соціально-морального саморозвитку.
Сфера виховання є відкритою до пошуку
альтернативних (нетрадиційних) способів виховання. Вони асоціюються з новими
моделями виховних систем, такими підходами до розв’язання педагогічних проблем,
які вважаються інноваційними, прогресивними. Використання технології є завжди вибором
стратегії, принципів, системо твірних чинників взаємодії вихователя і
вихованців, а також вибором тактики й стилю виховної роботи.
Василь Сухомлинський наголошував, що
«майстерність і мистецтво виховання всебічно розвиненої особистості полягає в
умінні педагога відкрити буквально перед кожним , отже й перед найпосереднішим,
найважчим вихованцем, ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершини,
виявити себе, заявити про своє «Я», черпати сили з джерела людської гідності,
почувати себе не обділеним, а духовно багатим».
Виходячи з того, що дитина є суб’єктом
виховного процесу, слід докорінно змінити його організацію на основі
використання таких педагогічних технологій, які ставлять за мету не
нав’язування правил і норм та примусове їх виконання, а створення сприятливих умов для осмислення й
свідомого засвоєння моральних норм та духовних цінностей, а також набуття учнями досвіду ціннісного
ставлення до навколишнього світу, до людей, до самого себе.
Програма «Основні орієнтири виховання
учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» окреслює
основні позиції щодо ви будови сучасного виховного процесу, який передбачає
науково обґрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії
вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних
цілей. Там само обумовлена і роль класного керівника як організатора виховного
процесу.
Створення ж умов для самореалізації
учнів у складному сьогоденні, формування здатності зайняти своє покликання,
місце у життєвому просторі, у системі виховної роботи є одним із пріоритетних
завдань класного керівника.
Саме йому належить провідна роль у
реалізації сучасних технологій виховної роботи на основі проектування розвитку
особистості, її пізнавальних інтересів, здібностей кожного з вихованців у
процесі становлення класного учнівського колективу.
Процес виховання має бути персоніфікованим (індивідуальним) і
колективним водночас. Спрямованим на розширення соціальної компетентності та
розкриття індивідуальності кожного учня для колективу і нього самого,
особистісне зростання юної людини.
Програма виховання в конкретному
учнівському колективі має бути творчою, вирізнятися власною специфікою, що
зумовлюється особистістю ситуації розвитку, провідною діяльністю, виховними
мікро- та макросоціумів, рівнем розвитку особистостей і класних колективів,
власними можливостями педагога.
Прояву індивідуальності, реалізації
учнями своїх природних нахилів. Здібностей і потреб, можливості самовираження,
саморозвитку сприяє їхня участь у колективні творчій та проектній діяльності.
Питання оновлення процесу виховання на базі
впровадження в практичну діяльність його організаторів у школі, класі сучасних
виховних технологій особистісної орієнтації стали предметом обговорення на
засіданнях . Акцентується увага педагогів на тому, що ці технології не можуть
бути самоціллю, а їх використання є завжди вибором стратегії, пріоритетів,
системо твірних чинників взаємодії вихователя і вихованців, а також вибором тактики та стилю виховної
роботи.
Найбільший інтерес викликають технології колективної
творчої діяльності. Що викликали
методику колективних творчих справ за І. Івановим та метод проектів.
Важливо, щоб педагоги усвідомили, що успіх
та ефективність упровадження будь-якої виховної технології в систему виховної
роботи залежить від їх професіоналізму й компетентності, готовності до
організації інноваційної діяльності, самоусвідомлення своєї ролі як співавтора
і наставника, індивідуальної активної позиції, а також особистісних моральних
якостей.
Освіта сталого розвитку
Сл. 1. Освіта сталого розвитку
Не можна відокремити наше
життя від навколишнього середовища, в якому ми живемо, а тому не можна спокійно
спостерігати, як це середовище стає все більш
забрудненим.
Наша щоденна поведінка,
господарська діяльність не покращує стан довкілля, не стає воно кращим і через
нашу екологічну безграмотність, байдужість, неуважність. Не вистачає
екологічної свідомості кожного і звичайно спільних зусиль дітей, вчителів,
батьків і громадськості.
Сл. 2. Сталий розвиток
Саме тому Україна стала 55 – тою країною
світу, яка підключилася до Міжнародної стратегії сталого розвитку.
Сталий розвиток
припускає: Сл. 3
1.
Екологічно сталий розвиток (розвиток екологічних систем)
2.
Соціально-справедливий (надає людям рівні можливості на
досягнення відповідних життєвих умов)
3.
Інтелектуально і етично вільний розвиток (надає людям
необмежені можливості для їх інтелектуальної можливості)
Сл. 4.
Наша школа з 2014
року долучається до Всекураїнського проекту «Освіта сталого розвитку».
Cл. 5.
Курс
розрахований на учнів 3-11 класів. У цьому році ми почнемо роботу з дітьми 7-8 класів.
Заняття проводитимуться 1 раз в два
тижні. Діти працюватимуть за змістовним
і досить цікавим підручником «Сталий розвиток».
Сл. 6.
В якому виділяють 8 тем,
які ви бачите на слайді:
Сл. 7.
Учні навчаться, що треба
робити, аби змінити свій спосіб життя
щодо сміття, води, енергії, рослин, покупок,
утилізації відходів техніки, стосунків з іншими, здорового способу життя.
Викладання курсу
здійснюватиметься у вигляді тренінгів, бесід, роботи в групах, екскурсій.
В подальшому цей проект допоможе у вирішенні проблеми збалансованого
розвитку природи та суспільства. А першим маленьким кроком до цього буде проект
з утилізації старих елементів живлення (батарейок). А з весни ми плануємо
розпочати боротьбу зі сміттям на вулицях нашого села.
Деякі напрацювання є.
Ми
досліджували
-
вплив мобільних телефонів на організм людини.
-
вплив антропогенного забруднення на жителів с. Плесна
-
вплив нітратів і нітритів на організм людини.
Теоретичного
матеріалу замало, потрібна дієвість.
Чому, знаючи негативний вплив мобільних телефонів ми купуємо дітям мобілки,
даємо їх в школу і дивуємось, чому дитина дратівлива, неуважна, втомлена. Чому, знаючи, що пластикові пляшки,
матеріали та прилади з пластмаси природою не розкладаються ми викидаємо прямо
на дорогу чи поблизу автотраси? Чому, знаючи , що продукти горіння листя досить шкідливі
природі і людині ми його спалюємо? Чому???
Отже, впроваджуючи цей
проект «ОСР» ми спільними зусиллями зробимо
наш світ безпечнішим, здоровішим і процвітаючим, тим самим підвищуючи якість життя
Підписатися на:
Дописи (Atom)