ЗНО - 2015

ЗНО - 2015:

п’ять нововведень, що очікують вступників

         А чому 124?
         Наступного року кілька важливих новацій стосуватимуться зовнішнього незалежного оцінювання. Зокрема зміниться система визначення результатів ЗНО. Донині всіх абітурієнтів, що складали ЗНО, оцінювали за шкалою від 100 до 200 балів. Як відомо, порогом для того, щоб мати змогу подати документи до вишу, було 124 бали. Чому саме стільки — пояснити не може ніхто.
         «У перші роки становлення ЗНО такий захід був доцільний, щоб абітурієнти та члени приймальних комісій зрозуміли суть нової системи. Але 124 бали не відображають реальної ситуації, тому з 2015 року запроваджуємо нову систему, яку використовують у більшості тих країн, де є зовнішній екзамен: результати визначатимуть за принципом «склав/не склав» ЗНО», — сказав директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Суть її в тому, що після кожного тестування збиратиметься спеціальна експертна комісія, яка визначатиме, що ті абітурієнти, котрі під час цього оцінювання відповіли на певну кількість питань, склали ЗНО. Ті, що не відповіли на певну кількість питань, яку визначать експерти, незалежне оцінювання не склали.
         «Після цього, коли визначать кількість тих, хто склав, і тих, хто не склав, для перших відбуватиметься визначення рейтингового результату в шкалі від 100 до 200 балів. Тож навіть ті абітурієнти, котрі матимуть 101 бал, зможуть подавати документи до вишів. Але цього не матимуть права зробити ті, хто не склав ЗНО. Це досить серйозний крок, який дасть змогу розширити можливості абітурієнтів і водночас відсіє тих, хто не має знань», — пояснив фахівець.
         Крім того, з наступного року запроваджують дворівневі тести з української мови й літератури та математики. «Дотепер, наприклад, однакові тести з математики складали ті, хто вступав на механіко-математичний факультет, і ті, хто хотів бути вчителем трудового навчання. Відібрати якісного абітурієнта на основі таких однакових тестів складно. Тому ми пішли назустріч університетам і пропонуватимемо цього року тест рівня А (менш складний) та тест рівня В (складніший)», — пояснив фахівець.
         Ще одна новація, яку мають затвердити в умовах прийому (узгодять до 15 жовтня), — пропозиція відмовитися від можливості використовувати у вступній кампанії цього року сертифікати ЗНО минулих років.
         «Програми, наприклад, 2006 і 2014 року різні, тести різні, вибірка, за якою складався рейтинг, — також. Це означає, що 180 балів 2009 року зовсім інші, ніж, приміром, 2013-го. А оскільки ми проголошуємо рівний доступ до вищої освіти, то це рішення ухвалено саме з метою його забезпечити», — сказав Ігор Лікарчук.

         У переліку предметів, з яких проводитимуть тестування, не буде всесвітньої історії та світової літератури: університети в перелік сертифікатів для організації конкурсу ці предмети ставлять дуже рідко, тож із фінансової точки зору й стосовно тестології проведення ЗНО на невеликій вибірці не ефективне і малоінформативне, пояснив директор УЦОЯО.
         Орієнтовно зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться в період із квітня до липня: цей навчальний рік буде специфічним, оскільки поки що неможливо точно визначити, коли він закінчиться. Дату проведення тестувань оголосять не раніше кінця січня.

 

 

УВАГА!

Змінено адресу та номер телефону інформаційної підтримки Українського центру оцінювання якості освіти. 

Телефон інформаційної підтримки: (044) 486-09-62

Інформація щодо деяких особливостей

зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року

У 2015 році для вступу до вищого навчального закладу (ВНЗ) абітурієнти подають сертифікати ЗНО лише 2015 року.

Кожен учасник ЗНО  має право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів з переліку:

·                     Українська мова і література

·                     Історія України

·                     Математика

·                     Біологія

·                     Географія

·                     Фізика

·                     Хімія

·                     Англійська мова

·                     Іспанська мова

·                     Німецька мова

·                     Російська мова

·                     Французька мова

Характеристики тестів із усіх предметів і критерії оцінювання завдань з розгорнутою відповіддю розміщені в розділі «Підготовка до ЗНО».

Два рівні складності сертифікаційної роботи (тесту)

Абітурієнти складатимуть тести ЗНО з української мови і літератури та математики двох рівнів складності – базового і поглибленого, обрати який слід буде під час реєстрації. Рівень складності тесту, необхідний для вступу на навчання, визначатиметься Правилами прийому до вищого навчального закладу.

Державна підсумкова атестація (ДПА) з української мови

Для усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2015 року результати ЗНО з української мови і літератури зараховуватимуться як результати ДПА.  Вони визначатимуться на основі кількості балів, набраних за виконання завдань лише з української мови.

Встановлення «порогового бала»

Для визначення результатів ЗНО-2015 з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до ВНЗ. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100–200 балів та матимуть право брати участь в конкурсному відборі при вступі на навчання.

Детальніша інформація про метод визначення експертами «порогового бала» подана в статті Валерія Бойка «Визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання: старі проблеми та нові перспективи» (http://education-ua.org/ua/articles/316-viznachennya-rezultativ-zovnishnogo-nezalezhnogo-otsinyuvannya-stari-problemi-ta-novi-perspektivi). 

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання  дає можливість ознайомитися з процедурою проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Тести пробного тестування відповідають програмам зовнішнього незалежного оцінювання та укладаються Українським центром оцінювання якості освіти.

Реєстрація

Реєстрація осіб для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 1 листопада до 15 грудня 2014 року.

Детальну інформацію щодо порядку реєстрації розміщено на сайті регіонального центру оцінювання якості освіти, на території обслуговування якого особа бажає проходити пробне зовнішнє незалежне оцінювання.

№ з/п	Назва регіонального центру	Зона обслуговування
1	Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти http://vintest.org.ua	Вінницька область Житомирська область Хмельницька область
2	Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти http://dneprtest.dp.ua	Дніпропетровська область Запорізька область
3	Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти http://test.dn.ua	Донецька область Луганська область
4	Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти http://www.test.if.ua	Івано-Франківська область Закарпатська область Тернопільська область Чернівецька область
5	Київський регіональний центр оцінювання якості освіти http://kievtest.org.ua	м. Київ Київська область Черкаська область Чернігівська область
6	Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти http://lvtest.org.ua	Львівська область Волинська область Рівненська область
7	Одеський регіональний центр оцінювання якості освіти http://test-center.od.ua	Одеська область Кіровоградська область Миколаївська область Херсонська область
8	Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти http://zno-kharkiv.org.ua	Харківська область Полтавська область Сумська область

Для кожного учасника пробного зовнішнього незалежного оцінювання на веб-сайті регіонального центру оцінювання якості освіти буде створено інформаційну сторінку «Особистий кабінет учасника пробного ЗНО».

 

 

Графік проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання

21 березня 2015 року – з української мови і літератури;

28 березня 2015 року – з  англійської мови, біології, географії, іспанської мови, історії України, математики, німецької мови, російської мови, фізики, французької мови, хімії.

Увага! Кожен учасник може взяти участь лише в одному із тестувань,  що проводяться 28 березня.

         Вартість пробного зовнішнього незалежного оцінювання

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб. Вартість одного тестування в усіх регіонах України становить 89 грн.

         У день проходження пробного зовнішнього незалежного оцінювання

Допуск особи до пункту пробного тестування здійснюватиметься за наявності таких документів:

o        паспорта (свідоцтва про народження);

o        запрошення для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні;

o        квитанції про сплату вартості послуг за проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання.

        

         Визначення результатів тестування

Після виконання тестових робіт усім учасникам пробного зовнішнього незалежного оцінювання буде видано інформаційний бюлетень із відповідями на тестові завдання та схемами підрахунку тестових балів.

Для визначення результату за шкалою 100-200 балів необхідно буде скористатися спеціальним сервісом, розміщеним на інформаційній сторінці «Особистий кабінет учасника пробного ЗНО». 

Психолого - педагогічний супровід інклюзивного навчання

Психолого - педагогічний супровід інклюзивного навчання

Розробка уроку Особливості дії тютюнового диму, алкоголю, куріння на здоров'я

Розробка уроку Особливості дії тютюнового диму, алкоголю, куріння на здоров'я

ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ЯК НАЙВИЩОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЦІННОСТІ

ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ЯК НАЙВИЩОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЦІННОСТІ

Твоє життя - твоє майбутнє (презентація)

Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

Найперше – потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав’язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена. Зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готуватись змалку.

Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, бути відповідальним. Кожен батько повинен пам’ятати правило: «Не зашкодь!» Адже обдарована дитина більш чутлива, вразлива, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Тому батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.

Саме батьки повинні завжди пам’ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності.

Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І. Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі не лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють сприймати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям само реалізуватися.

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, діти втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.

Особистісно - діяльнісний підхід до організації навчального процесу

     Традиційно при аналізі навчального процесу категорія "підхід" розглядається з позиції того, хто навчає, тобто вчителя. В цьому контексті особистісно-діяльнісний підхід до навчання, що сформувався до середини 90-х років, розглядався переважно як субєктно-орієнтовані організація й управління вчителем навчальною діяльністю її суб’єкта — учня при вирішенні ним спеціально підібраних педагогом навчальних завдань різної складності, спрямованих на його розвиток як особистості. Водночас стало очевидним, що особистісно-діяльнісний підхід може розглядатись і з позицій учня, бо специфіка навчальної діяльності полягає в спрямуванні на розвиток і саморозвиток суб’єкта цієї діяльності.

    Особистісний компонент особистісно-діяльнісного підходу передбачає, що в центрі навчання знаходиться учень як особистість (його мотиви, цілі, неповторний психологічний склад). Виходячи з інтересів учня, рівня його знань і умінь, учитель визначає завдання занять та формує, спрямовує і коректує весь освітній процес розвитку його особистості. Відповідно мета кожного уроку, заняття при реалізації особистісно-діяльнісного підходу формується з позиції кожного конкретного учня і всього класу. Іншими словами, учень в кінці уроку, заняття повинен відповісти собі: чого він сьогодні навчився, чого не знав або не міг зробити ще вчора. Така постановка питання стосовно до навчання означає, що всі методичні рішення (підбір навчального матеріалу, використання прийомів, способів, методів, засобів тощо) проходить через призму особистості учня: його потреб, мотивів, здібностей, активності, інтелекту та інших індивідуально-психологічних та функціональних особливостей.

    Отже, врахування цих особливостей здійснюється через зміст і форму навчальних завдань, через характер спілкування з учнем. Спрямовані до учня завдання, зауваження, запитання в умовах особистісно-діяльнісного підходу повинні стимулювати їх пізнавальну активність.

     Визначаючи діяльнісний компонент в особистісно-діяльнісному підході до навчання, треба підкреслити, що обидва його компоненти нерозривно зв’язані, оскільки особистість виступає суб’єктом діяльності.

     Енергетичним джерелом діяльності, її передумовою є потреба.

     Однією з основних характеристик діяльності є її предметність. За предметом діяльності розрізняють і називають її види, наприклад, педагогічна, спортивна тощо.

     Діяльність педагога спрямована на передачу соціокультурного досвіду, організацію засвоєння учнями навчального матеріалу.

      Діяльність учнів спрямована на засвоєння цього досвіду та навчального матеріалу.

      Суттєвою характеристикою діяльності є її вмотивованість, яка визначає початковий момент діяльності. Якщо предмет діяльності — це те, на що вона спрямована, то мотив — це те, задля чого відбувається ця діяльність.

      Саме навчання, педагогічне спілкування в умовах особистісно -діяльнісного підходу повинно реалізуватись за схемою С, С,, де С, — це учитель, людина, що викликає інтерес до предмета, до себе як партнера, це інформативна для учнів, змістовна особистість, цікавий співрозмовник; С2 — це учень, спілкування з яким розпочинається учителем як співробітництво у вирішенні навчальних завдань при його організуючій, координуючій, стимулюючій ролі.

      Одночасно для вирішення навчальних завдань треба організувати навчальне співробітництво і самих учнів, сформувати колективний субєкт. Іншими словами, в навчальному процесі повинна працювати схема С2+3+4С,, внаслідок чого має утворитись єдиний взаємодіючий колективний, сукупний суб’єкт.

    Співробітництво — це гуманістична ідея спільної розвиваючої діяльності учнів і вчителів, яка базується на взаєморозумінні, проникненні в духовний світ один одного, колективному аналізі ходу і результатів цієї діяльності.

     В основі стратегії співробітництва лежить ідея стимулювання і спрямування педагогом пізнавальних інтересів учнів.

     Значення цієї форми організації навчання настільки велике, що весь педагогічний процес сьогодні розглядається як "педагогіка співробітництва".

      З психологічної точки зору співробітництво як спільна діяльність, як організаційна система активності суб’єктів, що взаємодіють, характеризується:

• просторовою і часовою співприсутністю;     

• єдністю мети і завдань;

• відповідними організацією і управлінням навчальною діяльністю;

• відповідним розподілом функцій, дій і операцій;

• наявністю міжособистісних стосунків.

     Навчальне співробітництво у процесі фізичного виховання можна представити у вигляді розгорнутої сітки взаємодій по таких чотирьох лініях:

• учитель — учень — учні;

• учень — учень в парах, трійках, малих групах;

• загальногрупова взаємодія учнів класу;

• учитель — учительський колектив.

      Динаміку становлення спільної діяльності вчителя й учнів психологи з певною умовністю поділяють на три фази і шість форм, які переходять одна в іншу.

       Перша фаза — "прилучення до діяльності" — включає три форми:

• розподіл дій між учителем і учнями;

• імітуючі дії учнів;

• наслідувальні дії учнів.

     Друга фаза — "погодження діяльності учнів з учителем" — включає наступні три форми спільної діяльності:

• саморегулюючі дії учнів;

• самоорганізовуючі дії;

• спонукаючі дії учнів.

       Третя фаза передбачає партнерство в удосконаленні оволодінням діяльністю.

Можна вважати, що чим старший учень, тим швидше буде пройдений шлях становлення по-справжньому спільної діяльності. Але починати цей процес необхідно з початкових класів.

  Зовнішня структура навчальної діяльності

Навчальна діяльність має свою зовнішню структуру, яка складається з таких основних компонентів: 1) мотивації; 2) навчальних завдань; 3) навчальних дій; 4) контролю, що переходить у самоконтроль; 5) оцінки, що переходить у самооцінку. Розглянемо детальніше кожний із компонентів. Мотивація як компонент структури навчальної діяльності

  Мотивація дослідження як перший обов’язковий компонент навчальної  діяльності, що входить в ЇЇ структуру, може бути внутрішньою або зовнішньою, але завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб’єкта навчальної діяльності.

Мотивація є однією із фундаментальних проблем як вітчизняної, так і зарубіжної психології, а, отже, і педагогіки. В найзагальнішому розумінні мотив — це те, що визначає, стимулює, пробуджує людину до здійснення певної дії. Мотивацію можна визначити, з одного боку, як складну, багаторівневу систему збудників, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, цінності і таке подібне.

      З іншого боку, треба пам’ятати, що в полімотивованій діяльності завжди домінують певні мотиви.

       Одним із провідних компонентів навчальної мотивації є інтерес. У професійному спілкуванні педагогів "інтерес" часто використовують як синонім до навчальної мотивації.

       Необхідною умовою формування інтересу до навчальної діяльності є надання учням можливості проявляти самостійність та ініціативу. Чим активніші методи навчання, тим легше зацікавити учнів. Цікавою для них є та робота, котра вимагає постійного напруження. Легкий матеріал не викликає інтересу. Подолання труднощів навчально-тренувальної діяльності — важлива умова виникнення інтересу до неї. Проте трудність навчального матеріалу приводить до підвищення інтересу лише тоді, коли ця трудність посильна і її можна подолати. У протилежному випадку Інтерес швидко падає

   Важливою передумовою виникнення інтересу є новизна навчального матеріалу.

   Навчальне завдання у структурі навчальної діяльності

    Другим за рахунком, але найголовнішим за суттю компонентом навчальної діяльності є навчальне завдання, адже практично уся навчальна діяльність може бути представлена як система навчальних завдань

     Першою і найсуттєвішою особливістю навчального завдання є його спрямованість на суб’єкта (учня) так, як передбачає зміни в самому суб’єкті, що вирішує поставлене завдання.

До навчальних завдань висуваються такі вимоги:

• проектуватись повинна система завдань, а не кожне окреме завдання;

• при конструюванні системи завдань треба прагнути, щоб вона забезпечувала досягнення як близької, так і далекої мети;

• реалізація навчальних завдань повинна забезпечити засвоєння системи засобів, необхідної і достатньої для успішного здійснення навчальної діяльності;

• щоб учні усвідомлено виконували і контролювали свої дії, вирішуючи