вівторок, 3 лютого 2015 р.

Проект на тему: «Вплив антропогенного забруднення на жителів с. Плесна»


Відділ освіти Шепетівської райдержадміністрації
Плесенська ЗОШ І-ІІІ ступенів














Проект на тему:
«Вплив антропогенного забруднення на жителів
 с. Плесна»




                                                                         
     Виконав: Жемоєдов Павло,
                                                                  учень 11 класу
                                                                                      Плесенської ЗОШ І-ІІІ ст.
                                                                                      Керівник: Бачинська О.В,
                                                                       вчитель екології
                                                                                      Плесенської ЗОШ І-ІІІ ст.







с. Плесна
2011р



ЗМІСТ
1.     Вступ ………………………………………………………………………3
2.     Розділ 1. Матеріали та методи дослідження
1.1 Опис об’єкту дослідження……………………………………………..6
     1.2. Термін проведення дослідження……………………………………...8
     1.3. Методика дослідження………………………………………………...9
3. Розділ 2 Експериментальна частина
       2.1  Демографічна ситуація с. Плесна…………………………………..12
       2.2  Характеристика  стану захворюваності села Плесна……………..13
       2.3 Стан води в криницях села Плесна…………………………………14
  2.4 Оцінка токсичності насіння кульбаби лікарської, зібраного
в районах з різними умовами існування……………………………………...14
  2.5. Дослідження  трави на вміст солук свинцю…………………….... 14
          2.6  Дослідження забруднення повітря твердими частками……..........14
4. Висновки …………………………………………………………………..16
5. Шляхи вирішення цієї проблеми………………………………………….17
5. Список використаних джерел …………………………………………….18
6.Додатки…………………………………………………………………..….19




 ВСТУП
  Взаємовідносини суспільства і природи полягають у тому, що фактори економічного зростання — трудові ресурси, засоби виробництва і природні ресурси — у комплексі використовуються суспільством для розвитку виробництва. Питання взаємовідносин суспільства і природи та використання природних ресурсів стають дедалі актуальнішими. І це зрозуміло, бо з розвитком виробництва вилучаються все нові багатства природи, зростає вартість сировини, збільшується кількість відходів, що викидаються у навколишнє середовище. Однак, і це очевидно, було б неправильно вирішувати проблеми збереження ресурсів і середовища шляхом припинення росту або навіть скорочення обсягів виробництва. Такі припущення суперечать закономірностям розвитку людського суспільства і практично нездійсненні.
     Взаємодія людини з природою у процесі виробництва та споживання для забезпечення існування людства загалом є об'єктивним явищем (див. додаток 1)
     Отже, постають дві взаємопов'язані проблеми: перша — вплив обмеженості природних ресурсів на їх вико­ристання і розвиток суспільного виробництва, зростаюче забруднення середовища; друга — необхідність розробки комплексу заходів щодо ліквідації цієї небезпеки для подальшого розвитку суспільства (див. додаток 2)
     Природокористування має загальний характер, оскіль­ки будь-який вид діяльності людей викликає зміни при­родного середовища. Ускладнення взаємозв'язків у природних, виробничих і соціальних системах, зростання пріоритету природогосподарських зв'язків викликають необхідність їх регулювання.
       Природне середовище — невід'ємна умова життя лю­дини і суспільного виробництва, оскільки воно є необхід­ним середовищем існування людини і джерелом потрібних йому ресурсів (див. додаток  3)
   Природа в широкому розумінні — це весь світ у бага­тогранності його форм, тобто в цьому плані людина є частиною природи, у вужчому розумінні — сукупність натуральних умов існування людського суспільства.
   Під впливом людини відбуваються величезні зміни природного середовища, з чим пов'язана необхідність його охорони. В XX ст. людина проклала нові шляхи пе­реміщення енергії і речовини в географічній оболонці, подекуди значною мірою порушивши екологічну рівно­вагу.
    Величезні масштаби змін, що їх вносить сучасна лю­дина в природні умови на Землі, передбачив ще на початку сторіччя видатний учений В.І. Вернадський.
  Справді, в природі денудація (руйнування) гранітних скель відбувається зі швидкістю 1 м за 6 тис. років, а людина з допомогою спрямованих вибухів і сучасної техніки змінює рельєф миттєво. Це ми можемо побачити на прикладі нашого Шепетівського гранкар’єру. Тільки за один рік людина при оранці полів, будівельних і гірничих роботах переміщує понад 4 тис. км3 грунту, видобуває з надр Землі близько 100 млрд т руди, забирає на господарсько-побутові потреби 13% річного стоку, спалює 8,5 млрд т умовного палива, виплавляє 800 мли т різних металів, виробляє близько 60 мли т невідомих у природі синтетич­них матеріалів, розкидає на полях понад 500 млн т доб­рив і 3 млн т різних пестицидів, з яких 1/3 змивається дощами в водойми і затримується в атмосфері.
    Щорічно з надр Землі добувається більше елементів, ніж включається в біологічний кругообіг: кадмію — в 160 разів, ртуті — 110, свинцю — 35, миш'яку, фтору — 15, урану — 6, олова — 5, міді — 4, молібдену — в З рази.
    Недбале втручання людини в природу, зокрема і жителів с. Плесна,  призвело до забруднення середовища, зникнення багатьох видів рос­лин і тварин, виникнення антропогенних «бедлендів», глобального потепління тощо.
     Стратегічним напрямом природоохоронної діяльності повинні стати більш повне і комплексне використання природних ресурсів, розробка і запровадження у вироб­ництво маловідходних і безвідходних технологічних про­цесів, які дають змогу помітно скоротити чи повністю виключити забруднення природного середовища і забез­печити глибшу переробку первинної сировини.
   В окремих випадках використання природних ресур­сів служить одним із способів їх охорони. Наприклад, санітарні рубки сприяють підвищенню продуктивності лісів, правильно організований промисел звірів поліпшує їх стадо.
    Принцип єдності охорони природи та її раціонального використання — основний принцип у взаємовідносинах суспільства з природою. При цьому саме поняття охорони природи набуває ширшого змісту. В такому аспекті охо­рона природи є необхідною умовою використання її ре­сурсів і служить підтриманню динамічної рівноваги між використанням природних ресурсів, з одного боку, і відтворювальними можливостями природи — з другого, що особливо важливо за високої технічної оснащеності су­часного виробництва.
Розділ І   Матеріали та методи дослідження
1.1.         Опис об’єкту дослідження
Село Плесна Шепетівського району Хмельницької області розташоване на території Плесенської  сільської ради. Основний масив земель СВАРОГ пролягає до південно – західної околиці м. Шепетівка. Цей масив компактний, має просту конфігурацію. Його розділяє з півночі на південь автошлях Хмельницький -  Новоград – Волинський.
Рельєф  місцевості – хвиляста рівнина з абсолютними висотами 220 – 240 метрів. Загальна площа земель становитт 2314,2 га. З них на с. Плесна разом з присадибними ділянками припадає 272 га. Площа сільськогосподарських угідь становить 1953 га, в тому числі ріллі – 1523,4 га, садів – 11 га, сінокосів – 159, 7 га, пасовищ – 259, 5 га.
Клімат даної місцевості  зумовлений його географічним положенням. Загалом він  помірно – континентальний з м’якою зимою і вологим теплим  літом.
За рік сумарна сонячна радіація  становить 101,1 ккал/см. Чверть її відбивається від поверхні. Середньорічна температура становить +7,2 С.
Вітри переважають ( до 30%) південно – східного і північно – східного (5%) напрямків, влітку – північно – західного (до 40 %) і західного (15%).
Середньорічна кількість опадів становить 557 – 582мм (дані Шепетівської метеостанції).
За геоботанічним районуванням (1947)  територія масиву співпадає з Європейською широтою, ганопільським районом дубово – соснових та соснових лісів.
Грунтовий покрив представлений чорноземами опідзоленими легкосуглинковими незмитими, а також чорноземами типовими малогумусними  легкосуглинковими.
Навколо села Плесна розташовані  поля  ( площа – 625,2 га ), на яких вирощують кукурудзу, ріпак, цукрові буряки. Звичайно на полях обов’язковим є використання добрив та пестицидів, тому що «… для того, щоб не допустити руйнування, зберігати та підтримувати агробіоценози в задовільному стані, людина повинна вести боротьбу із шкідниками, повертати на поля у вигляді»  органічних та мінеральних  добрив все, що увібрав врожай» (Ситник, 1994, с.351).
На поляг СВАРОГ та на власних городах жителів с. Плесна використовують добрива : аміачна селітра, калійна сіль, суперфосфат, гній, попіл та пестициди: фастак, амінна сіль, дизарман, вінцет, віто вакс, ракія тощо.
На території села розташовано 350 дворів в яких мешкає 991 чоловік    ( по Плесенській сільській раді 1291 чоловік (дані на 01.12.2011р), школа, медпункт, дитячий садок, три магазини, сільська рада, частина управління СВАРОГ, ремонтний цех машин, підприємство «Райагропроменерго». Навколо села створено три стихійних сміттєзвалища.











1.2.         Термін проведення дослідження
Дослідження проводилось з  вересня 2010  по грудень 2011 року. В перший рік було проведено  дослідження трави обабіч автомобільної траси, вивчено стан питної води та демографічна ситуація села.
На другий рік  - досліджено стан здоров’я  населення села, проведено оцінку токсичності та  мутагенності факторів ризику, забруднення повітря твердими частинками. Зроблено узагальнення та оформлення матеріалів.
















1.3.         Методика дослідження
 1. Демографічна ситуація
 Демографічна ситуація села досліджувалась за методикою розрахунку коефіцієнтів природного руху та життєвості населення Міністерства статистики України, використовувались дані Плесенської сільської ради.
За даними населення Хмельницького обласного управління статистики чисельність населення безперервно змінюється. Тому загальні коефіцієнти  народжуваності, смертності розраховуються по відношенню до всієї чисельності  середньорічного наявного населення за формулами:

          N * 1000                      М * 1000                      (N - М) * 1000
Кн = ---------------- ;     Кс = -------------- ;   К пр.р = -------------------- ,
               S                                     S                                       S
Nчисло народжених,
М- число померлих,
(N-М) – природний приріст,
S – середня чисельність населення.
Для характеристики співвідношення між народжуваністю та смертністю користуються таким показником як коефіцієнт життєвості населення.
               N
Кж = ------------ * 100, де N – число народжених
               M                       М – число померлих

2.         Стан води в криницях села за загальними методиками
Визначення рН
Матеріали та обладнання: універсальний індикаторних папір, проба води 10мл, хімічний стакан 50мл
Опустити у досліджену воду  смужку універсального індикаторного паперу і порівняти його колір із кольоровою шкалою. визначити рН. Повторити досліди з пробами з різних джерел. Досліди проводити в триразовому повторенні.
Визначення у воді іонів Cl
      Матеріали та обладнання: проба води, 0,1 н розчину АgNО3, пробірки.
До 2-3 крапель досліджувальної води додати 2-3 краплі  0,1 н розчину АgNО3. Утворюється білий осад або каламуть при наявності іонів Cl. Досліди проводити в триразовому повторенні.
3. Оцінку токсичності та мутагенності факторів ризику було проведено за слідкуючою методикою (Турков, 1988).
Оцінка токсичності насіння кульбаби лікарської, зібраного
 в районах з різними умовами існування
Матеріали та обладнання: насіння кульбаби лікарської, зібраного
 в районах з різними умовами існування, часки Петрі, фільтрувальний папір, лупи.
Насіння пророщували в чашках Петрі діаметром 10 см на вологому фільтрувальному папері при кімнатній температурі. Фільтрувальний папір змочували водою. В одній чашці пророщували одночасно 35 насінин. Провели  4 експерименти. На 4-ту та 7-му добу пророщування окремо підрахували  кількість пророслих насінин для того, щоб оцінити енергію проростання. На 14 – ту добу підрахували кількість  пророслих насінин та насіння, які залишились життєздатними. Проаналізували результати всіх експериментів.
4.Дослідження  трави на вміст сполук свинцю
Матеріали та обладнання: проби трави по 100г,  етиловий спирт, вода, сульфід натрію, хімічний посуд, спиртівка.
Зібрали проби по 100г трави біля траси на відстані 50м, 100м, 200м, 500м від траси  Хмельницький -  Новоград – Волинський. Зразки  трави прокип’ятили  в суміші етилового спирту з водою (50 г). Провели випарювання, щоб свинець перейшов в розчин (30 хв). В проби додали сульфід натрію.
S + Pb = PbS
Проаналізували отримані результати.

5. Дослідження забруднення повітря твердими частками
Матеріали та обладнання: банки об’ємом 1л з капроновими кришками, терези з різноважками, лійки, фільтри, склянки для фільтрування.
За допомогою скляних банок зібрали проби снігу з різних ділянок села Плесна. Всі проби зареєстрували.
Коли сніг розтав вміст банок профільтрували. Фільтри з осадом висушили.
Для аналізу  спів ставляли дані:
1 – вагу чистого фільтру
2- вагу сухого фільтру
Різниця вазі дорівнює вазі твердих забруднюючих часток. Для перерахунку на 1м:
площа отвору банки становить 50,24 см;
10000 см : 50,24см = 200;
вага твердих частинок * 200 = вазі бруду на 1м.
Визначали місця в селі, яка мають забруднення повітря.
Розділ 2  Експериментальна частина
2.1. Демографічна ситуація с. Плесна
Демографічна ситуація с. Плесна була досліджена з 01.01.2006- 01.12.2011року за методикою розрахунку коефіцієнтів природного руху та життєвості населення Міністерства статистики України, використовувались дані Плесенської сільської ради
Роки
Кількість населення
Народжувальність
чол
Смертність
чол
Коефіцієнт природного приросту
2006
1402
7
40
-23,5
2007
1367
17
23
-4,4
2008
1356
19
36
-12,5
2009
1329
12
28
-12
2010
1305
10
22
-9,2
2011
1291
5
24
-14,8
Кількість населення за цей період знизився з 1402 до 1291 чоловік. Якщо спів співставити  дані кількості населення по роках з природним приростом, то можна побачити, що рух населення не співпадає з природним рухом. це означає, що зменшення кількості населення залежить і від механічного руху, тобто міграції.  Зменшення кількості населення залежить від соціально – економічного розвитку держави, екологічного стану навколишнього середовища.
2.2 Характеристика стану захворюваності  населення села Плесна
Практично немає на Землі людини, яка б за своє життя хоч раз не хворіла.  Хвороба – це відхилення стану людини від оптимуму, порушення рівноваги у її внутрішньому світі та його взаємин з навколишнім середовищем. Захворюваність – це показник поширення хвороб, зареєстрованих протягом певного періоду  серед населення в цілому. При вивченні стану захворюваності нас цікавили ті хвороби жителів, які можуть виникнути в результаті дії антропогенного забруднення. Якщо порівняти сумарну кількість захворювань за 7 років, то їх кількість збільшилась майже в 5 разів.
Найбільше жителі села хворіють на  порушення щитовидної залози (88%), хвороби ССС (75%), ШКТ (56%), хвороби дихальної системи (43%), хвороби нервової системи (35%), вроджені вади (8%)
Відомо, що захворюваність населення, як у фокусі, відображає весь спектр неблагонадійних екологічних наслідків, які відбуваються в середовищі існування.( Куралов,1998 ).
Забруднення повітря  може призводити до гострих хронічних та злоякісних захворювань печінки, легень, серця, вроджених вад розвитку, бронхіальної астми та різних неврологічних ушкоджень (Шевчук А.Т., 1997).
Доведено,що причиною таких хвороб, як діарея,трахома, кон’юктивіт та ін.. є дефіцит чистої води, недостатня утилізація нечистот (Шевчук А.Т., 1997).
Причиною серцево-судинних захворювань є порушення балансу хімічних елементів у грунтах (Барановський,1995).
Відомо, що одним із показників кількості здоров’я людини є тривалість її життя. Цей показник для с.Плесна становить для жінок 59 років, чоловіків - 51 рік.
Тобто, мова йде про медико – екологічний моніторинг «середовище – здоров’я», який визначається як система спостережень за станом середовища існування, здоров’ям населення, а також дії , які направленні на виявлення  та попередження впливу  шкідливих факторів середовища на здоров’я людини.
2.3. Стан води в криницях с. Плесна
Нами доведено, що в криницях с. Плесна  спостерігається більше норми йонів Заліза, NO3, SO4, Cl.
Це і є на нашу думку причиною вищезазначених хвороб.
2.4. Оцінка токсичності насіння кульбаби лікарської, зібраного
в районах з різними умовами існування.
 Нами доведено, що кульбаба , яка проростає далі від автотраси менш насичена  хімічними елементами і швидше проростає.
Отже, збір трав треба проводити подалі від автошляхів.
2.5. Дослідження  трави на вміст сполук свинцю
Проанілізувавши результати ми  по суті підтвердили попередній дослід і зробили висновок, що  трава зібрана поблизу автошляху накопичує в собі свинец.
Отже, збір трав треба проводити подалі від автошляхів.
2.6.         Дослідження забруднення повітря твердими частками
Ми побачили, що у фільтраті міститься багато забруднюючих частинок. Ми можемо припускати, що це є частинки  продуктів горіння кам’яного вугілля, деревини тощо. Село  Плесна , на жаль, не газифіковане і тому опалюється кам’яним вугіллям, дровами. Для опалення використовуються дерева з лісосмуги поблизу автотраси. Обидва види палива  при згорянні дуже сильно забруднюють повітря.


















ВИСНОВКИ
Таким чином, в результаті проведеної роботи можна зробити висновки:
1.                              Демографічна ситуація залежить від екологічного стану навколишнього середовища.
2.                              Надмірна кількість солей заліза, йонів SO3, SO4, Cl, рН =4-7  води  впливають на погіршення здоров’я населення с. Плесна
3.                              Забруднення токсичними речовинами флори призводить до погіршення здоров’я людей у селі.
4.                              Вміст у атмосфері шкідливих речовин (зокрема продуктів згорання кам’яного вугілля, деревини,листя )  веде до збільшення захворюваності населення.












Шляхи вирішення  даної  проблеми:
1.     Зменшити кількість забруднення повітря вихлопними газами  шляхом заміни на більш екологічно чисті.
2.     Переведення пічного опалення будівель  на газове а в подальшому ще більш екологічно чисте.
3.      Повна заміна хімічних добрив на органічні
4.      Збільшення екологічної свідомості населення с. Плесна
5.     Запровадження у виробництво маловідходних і безвідходних виробництв …















Література
1. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология М.: Юнити, 1998.-455с.
2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань.: Либідь, 2000. -336с.
3. Воронков Н.А. Экология : общая, социальная, прикладная М.: Агар, 1999-424.
4. Гарин В.М., Кленова И.А., Колесников В.И. Экология для технических вузов. Ростов на Дону.: Феникс,2001.-384с.
5. Губарева Л.И., Мизирева О.М., Чурилова Т.М. Экология человека М.:Владос, 2003.-112с.
6. Екология города./ под ред. Стольберга Ф.В.-К.: Либра,2000.-464с.
7. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології К.:Вища школа,2001.-358с.
8. Кучерявий В.П. Екологія.- Львів: Світ, 2000.-500с.
9. Микитюк О.М., Злотін О.З. , Бровдій В.М. Екологія людини Харків УДПУ „ ОВС „ 2000.- 200с.













Білявський «Основи екології (2006)» Предмет «Екологія»

6.6. Вплив антропогенних факторів на здоров'я людини.

Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя. (Демокріт, давньогрецький філософ (V—IV ст. до н. е.)).
Основні антропогенні фактори.
Негативний вплив людини на своє власне здоров'я величезний. Різноманітність засобів, якими вона руйнує своє здоров'я й генофонд, не може не вражати: отрутохімікати й побутова хімія, важкі метали й пластмаси, наркотики й тютюн, шум та електромагнітні поля, радіація й кислотні дощі, біологічна й хімічна зброя, промислові відходи, нафта й багато іншого. Кількість антропогенних факторів не підлягає облікові й повній класифікації. Людина дослідила вплив на себе лише декількох груп створених нею факторів і тільки умовно виокремила кілька їх категорій, які вважає провідними. Сьогодні до таких «найвпливовіших» факторів належать: хімічні — пестициди (отрутохімікати), мінеральні добрива, важкі метали, сильнодіючі отруйні промислові речовини, дими (в тому числі тютюновий), будівельні матеріали й побутова хімія; фізичні — шум, електромагнітне випромінювання та радіація.
Багато із зазначених хімічних речовин не розкладаються протягом тривалого часу й здатні нагромаджуватися в ланцюгах живлення. Деякі речовини довго не виводяться з організму, акумулюючись в тканинах та органах; через таке збільшення концентрації їхній негативний вплив на організм постійно зростає й посилюється (так званий кумулятивний ефект).
За даними міжнародної організації Європейський союз виробників хімічних речовин, промисловість виробляє більше ніж 11 тис. хімікатів, з яких близько 3 тис. становлять серйозну загрозу не лише для здоров'я людини, а й для її життя.
 Ще одне джерело СДОР — це вихлопи автомобільних двигунів. Набір отруйних речовин у них дуже «багатий»: чадний газ, тетраетилсвинець, оксиди азоту й сірки, альдегіди, бензпірени тощо — загалом майже 200 найменувань. Систематичний вплив вихлопних газів на людину підвищує захворюваність на бронхіт, гострі респіраторні захворювання, пневмонію (рис. 6. 2.), рак. Наприклад, у Японії близько 12 % усіх хвороб пов'язані із забрудненням повітря автомобілями.
Тютюновий дим — поширений і вкрай небезпечний фактор, що впливає на здоров'я людини. Курець вдихає повітря, рівень забруднення якого в 384 тис. разів (!) перевищує всі ГДК. Паління в абсолютно чистій атмосфері завдає такої самої шкоди, як перебування в місцях, де забруднення в тисячі разів перевищує допустиме. За оцінками медиків, удихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж гази безпосередньо з вихлопної труби автомобіля.
Необхідно врахувати також, що протягом останніх десятиліть тютюн став набагато токсичнішим, аніж був, наприклад, у XIX ст. Це зумовлено високою гігроскопічністю тютюнового листа, що активно поглинає з повітря шкідливі домішки, кількість яких постійно зростає.
До складу тютюну входить близько 1200 компонентів, тому не дивно, що курці щороку додають у повітря понад 550 тис. т чадного газу, 384 тис. т аміаку (як кілька тваринницьких ферм), 108 тис. т нікотину, 720 т синильної кислоти та інші компоненти тютюнового диму. А враховуючи, що під час вирощування тютюн поглинає з ґрунту радіонукліди, то це ще й радіоактивне забруднення.











Проти XIX ст. рівень шуму в містах зріс у 10—10 000 разів. До джерел шуму належать усі види транспорту, машини й механізми, промислові об'єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори й радіоприймачі, музичні інструменти, скупчення людей та окремі несвідомі особи (табл. 6. 2.).
Шуми шкідливо впливають на здоров'я людей і тварин, знижують працездатність, спричинюють захворювання органів слуху (глухоту), нервової, ендокринної, серцево-судинної систем.
Шум у 100 дБ уже викликає нервові розлади, дратівливість. Коли рівень шуму перевищує 110 дБ, спочатку настає шумове «сп'яніння», яке часто супроводжується спалахами безпідставної агресії, або, навпаки, загальною депресією. Шум у 120 дБ призводить до необоротних ушкоджень нервових закінчень слухового аналізатора, дуже негативно впливає на серце, нервову систему, органи дихання. Звуковий тиск у 140 дБ викликає нестерпний фізичний біль, а його тривалий вплив призводить до смерті.
У шумних цехах у 1,5—2 рази вищий рівень захворюваності, часті випадки тимчасової втрати працездатності, браку в роботі, продуктивність праці нижча на 50—60 %.
В осіб «шумних» професій у 4 рази частіше розвиваються захворювання шлунка, набагато частіше — глухота, на 30 % нижча продуктивність фізичної праці (розумової — на 60 %).

1 коментар:

  1. Я тут, щоб поділитися своїми свідченнями про те, що зробила для мене гарна довірена позикова компанія. Мене звати Нікіта Таня, росіянка, я прекрасна мати трьох дітей. Я втратила свої кошти, намагаючись отримати позику, мені і дітям було так важко, я пішла в Інтернет, щоб отримати допомогу в позиці. втратив до одного вірного дня, коли я зустрів цього свого друга, який нещодавно забезпечив позику у дуже чесного чоловіка, містера Бенджаміна. Вона познайомила мене з цим чесним офіцером з питань позик, містером Бенджаміном, який допоміг мені оформити позику протягом 5 робочих днів, і я назавжди буду вдячний містеру Бенджаміну за допомогу мені знову стати на ноги. Ви можете зв’язатися з містером Бенджаміном електронною поштою: 247officedept@gmail.com, вони не знають, що я роблю це для них, але я просто повинен це зробити, тому що там багато людей, які потребують допомоги в позиці, будь ласка, прийдіть до цього чесного чоловіка, і ви також можете врятувати. WhatsApp: (+ 1 989-394-3740)

    ВідповістиВидалити